назичити
НАЗИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., чого, розм.
Висловити багато побажань.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- назичити — нази́чити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- назичити — -чу, -чиш, док., перех., розм. Висловити багато побажань. Великий тлумачний словник сучасної мови
- назичити — НАЗИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех.. розм. Висловити багато побажань. Словник української мови в 11 томах
- назичити — Назича́ти, -ча́ю, -єш сов. в. назичити, -чу, -чиш, гл. 1) = позичати, позичити. Ну, я тобі назичу хліба. Рудч. Ск. 2) Только сов. в. Насказать много пожеланій. Назичили йому товариші усякого добра: і щастя, і здоров'я, і довгих літ. Словник української мови Грінченка