назначений
НАЗНА́ЧЕНИЙ¹, а, е.
Дієпр. пас. до назна́чити.
Він [мужик] назначений .. Ти .. носиш пятно [пляму] на своїй одежі. Твоя ноша кричить кождому [кожному], що ти мужик (Л. Мартович).
НАЗНА́ЧЕНИЙ², а, е, розм.
Дієпр. пас. до назна́чити.
Де тільки назначені були перепочинки, побудували двірці (О. Стороженко);
Тарасчин син, що був назначений опікуном сестриних дітей, бачачи, що хата доходу не дає, рішив її спродати (Грицько Григоренко);
Зло, назначене судьбою, Слідити скрізь за тобою, Не утечеш за сто морей (І. Котляревський);
// назначено, безос. пред.
Конюший добре чув, що зробив з ним король, і, як чоловік хитрий, дорозумівся одразу, навіщо його так назначено (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- назначений — назна́чений 1 дієприкметник позначений назна́чений 2 дієприкметник призначений розм. Орфографічний словник української мови
- назначений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до назначити. II -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до назначити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- назначений — НАЗНА́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до назначи́ти. Він назначений.. Ти.. носиш пятно [пляму] на своїй одежі. Твоя ноша кричить кождому, що ти мужик (Март., Тв., 1954, 205). НАЗНА́ЧЕНИЙ², а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до назна́чити. Словник української мови в 11 томах