1. Словник української мови в 11 томах

назначений

НАЗНА́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до назначи́ти.

Він назначений.. Ти.. носиш пятно [пляму] на своїй одежі. Твоя ноша кричить кождому, що ти мужик (Март., Тв., 1954, 205).

НАЗНА́ЧЕНИЙ², а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до назна́чити.

Де тільки назначені були перепочинки, побудували двірці (Стор., І, 1957, 241).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. назначений — назна́чений 1 дієприкметник позначений назна́чений 2 дієприкметник призначений розм. Орфографічний словник української мови
  2. назначений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до назначити. II -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до назначити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. назначений — НАЗНА́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до назна́чити. Він [мужик] назначений .. Ти .. носиш пятно [пляму] на своїй одежі. Твоя ноша кричить кождому [кожному], що ти мужик (Л. Мартович). НАЗНА́ЧЕНИЙ², а, е, розм. Дієпр. пас. до назна́чити. Словник української мови у 20 томах