назублений
НАЗУ́БЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до назуби́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- назублений — назу́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- назублений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до назубити. Великий тлумачний словник сучасної мови