назублений
назу́блений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до назубити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- назублений — назу́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- назублений — НАЗУ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до назуби́ти. Словник української мови у 20 томах