назублений

назу́блений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до назубити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. назублений — назу́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. назублений — НАЗУ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до назуби́ти. Словник української мови у 20 томах