1. Словник української мови у 20 томах

найліпше

НАЙЛІ́ПШЕ.

Присл. до найлі́пший.

Тут Тоньо найліпше любив сидіти з вудкою і ловити рибу (І. Франко);

// у знач. пред. Про почуття найбільшої приємності, величезного задоволення, яке відчував хто-небудь.

– Земле моя, матінко моя, – звертається він до неї, – з тобою мені найліпше! (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. найліпше — найлі́пше прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. найліпше — [найл’іпшеи] присл. Орфоепічний словник української мови
  3. найліпше — Присл. до найліпший. || у знач. присудк. сл. Про почуття найбільшої приємності, величезного задоволення, яке відчував хто-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. найліпше — НАЙЛІ́ПШЕ. Присл. до найлі́пший. Тут Тоньо найліпше любив сидіти з вудкою і ловити рибу (Фр., III, 1950, 11); // у знач. присудк. сл. Про почуття найбільшої приємності, величезного задоволення, яке відчував хто-небудь. Словник української мови в 11 томах