найліпше
НАЙЛІ́ПШЕ.
Присл. до найлі́пший.
Тут Тоньо найліпше любив сидіти з вудкою і ловити рибу (І. Франко);
// у знач. пред. Про почуття найбільшої приємності, величезного задоволення, яке відчував хто-небудь.
– Земле моя, матінко моя, – звертається він до неї, – з тобою мені найліпше! (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- найліпше — найлі́пше прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- найліпше — [найл’іпшеи] присл. Орфоепічний словник української мови
- найліпше — Присл. до найліпший. || у знач. присудк. сл. Про почуття найбільшої приємності, величезного задоволення, яке відчував хто-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- найліпше — НАЙЛІ́ПШЕ. Присл. до найлі́пший. Тут Тоньо найліпше любив сидіти з вудкою і ловити рибу (Фр., III, 1950, 11); // у знач. присудк. сл. Про почуття найбільшої приємності, величезного задоволення, яке відчував хто-небудь. Словник української мови в 11 томах