1. Словник української мови у 20 томах

найліпший

НАЙЛІ́ПШИЙ, а, е.

Найвищ. ст. до га́рний 1–5, до́брий 1–6, 8 і хоро́ший; найкращий.

Сів [князь] на фотелі і замислився. Ох, мав він над чим думати: його справи грошові з якого часу були не в найліпшому стані (Леся Українка);

Катерина – це моя матуся. Колись, татко каже, вона була найліпшою дівчиною у селі (Д. Бедзик);

– Не забудь же всипати в ясла пшениці, та найліпшої, чув? (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. найліпший — найлі́пший прикметник, найвищий ступінь Орфографічний словник української мови
  2. найліпший — див. хороший Словник синонімів Вусика
  3. найліпший — -а, -е. Найвищ. ст. до гарний 1-5), добрий 1-6), 8) і хороший; найкращий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. найліпший — НАЙКРА́ЩИЙ (форма найвищого ступеня порівняння до добрий, хороший, гарний), НАЙЛІ́ПШИЙ, ЩОНАЙКРА́ЩИЙ підсил., ЯКНАЙКРА́ЩИЙ підсил., ЩОНАЙЛІ́ПШИЙ підсил., ЯКНАЙЛІ́ПШИЙ підсил., НАЙЛУ́ЧЧИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. найліпший — Найлі́пший, -ша, -ше Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. найліпший — НАЙЛІ́ПШИЙ, а, е. Найвищ. ст. до га́рний 1 — 5, до́брий 1 — 6, 8 і хоро́ший; найкращий. Сів [князь] на фотелі і замислився. Ох, мав він над чим думати: його справи грошові з якого часу були не в найліпшому стані (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах