найм

НАЙМ, у, ч.

Дія за знач. найма́ти, найня́ти і найма́тися, найня́тися.

Найм батраків;

// Робота або служба, на яку можна найнятися.

Цієї весни валка підбиралася переважно з молоді, свіжої, міцноногої, настроєної іти хоч до моря в пошуках кращого найму (О. Гончар).

(1) За ві́льним на́ймом – на цивільну службу в військових установах.

– Вас, звичайно, демобілізують, але ж ви можете залишитися в редакції по вільному найму [за вільним наймом] (В. Кучер);

З розвитком капіталістичних відносин у першій половиш XIX ст. в місті з'явилися перші невеликі підприємства мануфактурного типу слюсарні, ковальські, шевські, кравецькі та переробки сільськогосподарської продукції. Кількість робітників на них була невелика, працювали вони за вільним наймом (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me