найманство
НА́ЙМАНСТВО, а, с.
1. Те саме, що найма́ння.
Поширення найманства і поступове витіснення ним феодального ополчення в арміях більшості західноєвропейських держав у ХVІ – середині ХVІІ ст. стало вже доконаним фактом (з газ.).
2. Збірн. до на́йманець.
Найманство під впливом постійної воєнної загрози швидше ніж будь-де перетворюється тут у постійне військо, залежне від центральної влади (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- найманство — на́йманство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- найманство — -а, с. 1》 Вербування, фінансування, матеріальне забезпечення, навчання найманців (у 3 знач.), а також саме використання найманців. 2》 Засіб комплектування збройних сил на основі системи найму професіональних військових. Великий тлумачний словник сучасної мови