найменовувати

НАЙМЕНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЙМЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що.

Давати кому-, чому-небудь назву, найменування; називати.

– Пана Стьопу наші партизани найменували поміж себе старшим, хоча літами він був, кажуть, юнак юнаком (О. Гончар);

Стару бувальщину прознали Дівчата тої сторони, І хмурий пам'ятник вони фонтаном сліз найменували (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна);

// Присвоювати чому-небудь ім'я видатного в певній галузі діяча або визначної події, факту і т. ін.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me