найменований
НАЙМЕНО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до найменува́ти.
Тут, в містечку робітничім, найменованім Лисичим, нами знайдено було і проміння, і тепло (М. Упеник);
// наймено́вано, безос. пред.
На увічнення пам'яті видатного кіномитця київську кіностудію художніх фільмів найменовано “Київською кіностудією імені Олександра Довженка” (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- найменований — наймено́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- найменований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до найменувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- найменований — НАЙМЕНО́ВАНИЙ, а, е. Діспр. пас. мин. ч. до найменува́ти. Тут, в містечку робітничім, найменованім Лисичим, нами знайдено було і проміння, і тепло (Уп., Вірші.., 1957, 171). Словник української мови в 11 томах