найменований
наймено́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до найменувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- найменований — наймено́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- найменований — НАЙМЕНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до найменува́ти. Тут, в містечку робітничім, найменованім Лисичим, нами знайдено було і проміння, і тепло (М. Упеник); // наймено́вано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
- найменований — НАЙМЕНО́ВАНИЙ, а, е. Діспр. пас. мин. ч. до найменува́ти. Тут, в містечку робітничім, найменованім Лисичим, нами знайдено було і проміння, і тепло (Уп., Вірші.., 1957, 171). Словник української мови в 11 томах