1. Словник української мови в 11 томах

найменований

НАЙМЕНО́ВАНИЙ, а, е. Діспр. пас. мин. ч. до найменува́ти.

Тут, в містечку робітничім, найменованім Лисичим, нами знайдено було і проміння, і тепло (Уп., Вірші.., 1957, 171).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. найменований — наймено́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. найменований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до найменувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. найменований — НАЙМЕНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до найменува́ти. Тут, в містечку робітничім, найменованім Лисичим, нами знайдено було і проміння, і тепло (М. Упеник); // наймено́вано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах