1. Словник української мови у 20 томах

наймитський

НА́ЙМИТСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до на́ймит 1.

Порішили вони [діти] такеньки усі, щоб іти у наймити; а поки наймитська служба, поки що, то було їм страх як нудно сидіти на печі (Марко Вовчок);

Тоді, як ровесники наймитського сина наполегливо вчилися й безжурно співали, Володимир доглядав панську худобу (П. Інгульський);

Гриця майже щоліта наймали пастушком чи погоничем до заможних дядьків. Горьоване наймитське життя! (С. Добровольський);

// У якому оспівуються наймити, присвячений наймитам.

Можна говорити про пісні “наймитські”, “рекрутські”, “заробітчанські” і т. ін. як про пісні історичні (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наймитський — на́ймитський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. наймитський — -а, -е. Прикм. до наймит 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наймитський — На́ймитський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. наймитський — НА́ЙМИТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до на́ймит 1. Порішили вони [діти] такеньки усі, щоб іти у наймити; а поки наймитська служба, поки що, то було їм страх як нудно сидіти на печі (Вовчок, І, 1955, 293); Наймитська комісія переходить з хати в хату... Словник української мови в 11 томах
  5. наймитський — Наймитський, -а, -е Принадлежащій наемному рабочему. Поб'ють тебе, господине, наймитськії сльози. Грин. III. 556. Словник української мови Грінченка