наймитство
НА́ЙМИТСТВО, а, с.
1. Збірн. до на́ймит 1.
Спочатку .. Садвокас вагався, але потім рішуче став на бік бідноти й наймитства (О. Донченко).
2. Система використання приватними власниками, підприємцями наймитів.
Наймитство трактується в них [піснях] як “лиха доля”, “бідойка [бідонька] тяжка” (з наук.-попул. літ.);
Як важке соціальне лихо, що калічило, нівечило долю багатьох злидарів, змальовано в гуцульському фольклорі наймитство (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наймитство — на́ймитство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- наймитство — -а, с. Збірн. до наймит 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- наймитство — НА́ЙМИТСТВО, а, с. Збірн. до на́ймит 1. Спочатку, коли революція поставила руба питання — або з біднотою, або проти, Садвокас вагався, але потім рішуче стає на бік бідноти й наймитства (Донч., І, 1956, 170). Словник української мови в 11 томах