накидочка

НАКИ́ДОЧКА, и, ж., розм.

Зменш. до наки́дка.

Тільки тепер помітив [Федір], що паперова накидочка на тумбочці і сама тумбочка обмальовані рядками цифр, закарлюками-формулами (Ю. Мушкетик);

Між дверима, що з лівої сторони, – тумбочка з телефоном, накрита накидочкою (З. Мороз).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me