накидочка
НАКИ́ДОЧКА, и, ж., розм.
Зменш. до наки́дка.
Тільки тепер помітив [Федір], що паперова накидочка на тумбочці і сама тумбочка обмальовані рядками цифр, закарлюками-формулами (Ю. Мушкетик);
Між дверима, що з лівої сторони, – тумбочка з телефоном, накрита накидочкою (З. Мороз).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me