1. Словник української мови у 20 томах

накидь

НА́КИДЬ, і, ж.

Те, чим накидають що-небудь, накидане щось.

Мішані греблі споруджують з кам'яної накиді та ґрунту, розташованого з верхової сторони (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накидь — на́кидь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. накидь — див. близько Словник синонімів Вусика