наклад

НАКЛА́Д¹, у, ч., розм.

Те саме, що зби́ток.

Без ями гребля, а без накладу зиск не буде (Номис);

[Храпко:] Узявся за Перепадю се діло вести .. А тільки мені шкода, що от чи, може, люди й небагаті, та в накладі зостанетесь! От мені й хотілося б вам чим-небудь допомогти... (Панас Мирний);

// Витрата чого-небудь.

Герман, обмивши з немалим трудом та накладом мила і навіть дрібного піску своє тіло від ропи, .. перебрався по-людськи (І. Франко);

Чимало їх [коней] паслося на великому муравнику, котрий Кочубеїха з таким накладом праці виплекала перед ганком і на котрий навіть курки не вільно було впустити (Б. Лепкий).

НАКЛА́Д², у, ч., розм.

Що-небудь накладене кудись (перев. у багаття).

Він мусить сокотити вогонь, сю полонинську душу, бо хто знає, що б сталось, якби не вберіг! (???Джерело);

Весела грань сміється до Івана з-під важкого накладу (М. Коцюбинський);

Ватра! Колись-то, бувало, покладеш добрий наклад, прикинеш його хмизом, і гогоче вогонь на високій полонині; як золоті джмелі, летять і летять іскри до чорного неба. Запалювати тепер вогонь у горах заборонено (С. Скляренко).

НА́КЛАД, у, ч.

Видання; тираж.

– Власне був тут поліційний комісар. Весь наклад простісінько з друкарні поволік до прокураторії [прокуратури] (І. Франко);

Там до Вас мали приїхати люди .. по сі книжки, не знаючи того, що наклад уже весь розійшовся (Леся Українка);

// Утримання, кошти.

Він мав заїхати в ваші краї і казав, що завезе Вам книжки, що в останньому часі вийшли його накладом (В. Самійленко);

– Все пишеш? – весело спитав Василь. – Знайшовся один панок, який береться видати своїм накладом книжку (Валерій Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

наклад

Значення в інших словниках