наклад

НА́КЛАД¹, у, ч., розм. Те саме, що збиток.

[Xрапко:] Узявся за Перепадю се діло вести.. А тільки мені шкода, що от чи, може, люди й небагаті, та в накладі зостанетесь! От мені й хотілося б вам чим-небудь допомогти… (Мирний, V, 1955, 167).

НА́КЛАД², у, ч., діал. Видання; тираж.

— Власне був тут поліційний комісар. Весь наклад простісінько з друкарні поволік до прокураторії [прокуратури] (Фр., IV, 1950, 169);

// Утримання, кошти.

Він мав заїхати в ваші краї і казав, що завезе Вам книжки, що в останньому часі вийшли його накладом (Сам., II, 1958, 439);

Олександр Маркуш під час іноземного панування на Закарпатті провадив серед трудящих велику освітню роботу. Своїм накладом він видавав журнал "Наш рідний край" (Літ. Укр., 25.УІ 1965. 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

наклад — на́клад 1 іменник чоловічого роду збиток розм. на́клад 2 іменник чоловічого роду тираж діал. Орфографічний словник української мови
наклад — г., (книжки) тираж; пр. НАКЛАДОМ, коштом. Словник синонімів Караванського
наклад — [наклад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
наклад — I -у, ч., розм. Те саме, що збиток. Великий тлумачний словник сучасної мови
наклад — НАКЛА́Д¹, у, ч., розм. Те саме, що зби́ток. Без ями гребля, а без накладу зиск не буде (Номис); [Храпко:] Узявся за Перепадю се діло вести .. А тільки мені шкода, що от чи, може, люди й небагаті, та в накладі зостанетесь!... Словник української мови у 20 томах
наклад — ЗБИ́ТОК перев. мн. (матеріальна втрата), УТРА́ТА (ВТРА́ТА) мн., НА́КЛА́Д розм.; ПРО́ГРАШ (перев. внаслідок азартної гри). Дорожив (Кіндрат) власним добром, не допускав збитків (О. Словник синонімів української мови
наклад — На́клад, -ду м. 1) Издержки, расходъ; иждивеніе. Без накладу зиску не буде. Ном. № 10578. 2) Налогъ. За моєї памяти, одколи живу на світі, не затямлю такого накладу: що-году багато великий наклад проти давнього; та усе, кажіть, угору йде. Васильк. Словник української мови Грінченка