1. Словник української мови в 11 томах

накладальник

НАКЛАДА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Робітник, який накладає що-небудь.

Відгрібальники та накладальники забезпечують безперервну подачу соломи на скирту (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 334);

// Той, хто вкладає аркуші паперу в друкарську машину.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накладальник — наклада́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. накладальник — -а, ч. спец. Робітник, який накладає що-небудь. || Той, хто вкладає аркуші паперу в друкарську машину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накладальник — НАКЛАДА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Робітник, який накладає що-небудь. Відгрібальники та накладальники забезпечують безперервну подачу соломи на скирту (з навч. літ.); // полігр. Той, хто вкладає аркуші паперу в друкарську машину. Словник української мови у 20 томах