накладальник
наклада́льник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- накладальник — -а, ч. спец. Робітник, який накладає що-небудь. || Той, хто вкладає аркуші паперу в друкарську машину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- накладальник — НАКЛАДА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Робітник, який накладає що-небудь. Відгрібальники та накладальники забезпечують безперервну подачу соломи на скирту (з навч. літ.); // полігр. Той, хто вкладає аркуші паперу в друкарську машину. Словник української мови у 20 томах
- накладальник — НАКЛАДА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Робітник, який накладає що-небудь. Відгрібальники та накладальники забезпечують безперервну подачу соломи на скирту (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 334); // Той, хто вкладає аркуші паперу в друкарську машину. Словник української мови в 11 томах