1. Словник української мови у 20 томах

накладний

НАКЛАДНИ́Й, а́, е́.

Накладений, прикріплений поверх чого-небудь або на щось.

Кептарі можуть мати невеликі кишені (накладні або прорізні) різноманітної форми (з наук. літ.);

За допомогою накладних головок на верстаті можна нарізувати зубці циліндричних коліс (з наук.-попул. літ.);

З глухим стуком стулялись важкі віконниці на кованих накладних завісах (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накладний — накладни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. накладний — Накладуваний, накладений; як ім. НАКЛАДНА, ек. фактура, лист <н. перевізний лист>; п! ОРДЕР. Словник синонімів Караванського
  3. накладний — -а, -е. Накладений, прикріплений поверх чого-небудь. Накладні кишені піджака. Накладна плата — спосіб грошового розрахунку між відправником і одержувачем, за якого з одержувача стягується вартість товару або кореспонденції для передачі її відправнику. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. накладний — НАКЛАДНИ́Й, а́, е́. 1. Накладений, прикріплений поверх чого-небудь. Кептарі можуть мати невеликі кишені (накладні або прорізні) різноманітної форми (Нар. тв. та етн. Словник української мови в 11 томах