накладний
НАКЛАДНИ́Й, а́, е́.
1. Накладений, прикріплений поверх чого-небудь.
Кептарі можуть мати невеликі кишені (накладні або прорізні) різноманітної форми (Нар. тв. та етн., 1, 1965, 60);
За допомогою накладних головок на верстаті можна нарізувати зубці циліндричних коліс (Верстати-гіганти, 1958, 59).
2. у знач. ім. накладна́, но́ї, ж. Супровідний документ при перевезенні, передаванні вантажу, різних товарів і т. ін.
Парубок бере з рук Яремчука підписану накладну і біжить до машини (Цюпа, Назустріч.., І958, 371);
Зерно з-під комбайнів перевозять на тік обов’язково з накладною (Хлібороб Укр., 8, 1965, 6).
∆ Накладна́ пла́та — спосіб грошового розрахунку між відправником і одержувачем, при якому з одержувача стягується вартість товару або кореспонденції для передачі її відправнику.
Вислати книжку накладною платою;
Накладні́ ви́трати (вида́тки) — додаткові витрати, призначені для господарсько-організаційних потреб виробництва і для розподілу товарів.
При зміні тривалості робіт змінюються накладні витрати на тимчасові будинки і споруди (Наука.., 10, 1963, 4);
Зал лишався незаповнений, нічим було покривати накладні видатки (Минуле укр. театру, 1953, 165).
Значення в інших словниках
- накладний — накладни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- накладний — Накладуваний, накладений; як ім. НАКЛАДНА, ек. фактура, лист <н. перевізний лист>; п! ОРДЕР. Словник синонімів Караванського
- накладний — -а, -е. Накладений, прикріплений поверх чого-небудь. Накладні кишені піджака. Накладна плата — спосіб грошового розрахунку між відправником і одержувачем, за якого з одержувача стягується вартість товару або кореспонденції для передачі її відправнику. Великий тлумачний словник сучасної мови
- накладний — НАКЛАДНИ́Й, а́, е́. Накладений, прикріплений поверх чого-небудь або на щось. Кептарі можуть мати невеликі кишені (накладні або прорізні) різноманітної форми (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах