накликання

НАКЛИКА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. наклика́ти.

Що то було? Привіт товаришам Чи до отчизни скорбне накликання? (М. Зеров);

Це було своєрідне накликання врожаю й за це селяни платили подарунками (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me