накликання
НАКЛИКА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. наклика́ти.
Що то було? Привіт товаришам Чи до отчизни скорбне накликання? (М. Зеров);
Це було своєрідне накликання врожаю й за це селяни платили подарунками (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me