наколошматити
НАКОЛОШМА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, док., кого, розм.
Побити кого-небудь.
“Мій, мій пішов. Ще й погавкав під вікном, безсоромний, – бідкалася в душі Одарка. – Удати, що нічого не знаю? Е, ні, не буде цього. Застукаю, наколошмачу, а там що буде, те й буде!” (І. Сочивець);
// що. Ударити по чому-небудь.
– Пику їй наколошматити добре, щоб не лізла! – кілька разів думав Вовка (О. Копиленко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наколошматити — наколошма́тити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- наколошматити — див. побити Словник синонімів Вусика
- наколошматити — -ачу, -атиш, док., перех., розм. Побити кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наколошматити — ПОБИ́ТИ кого (ударами завдати болю, пошкоджень тіла), НАБИ́ТИ, ОББИ́ТИ кому що, рідше, ВСИ́ПАТИ кому, розм., НАСИ́ПАТИ кому, розм., НАДАВА́ТИ кому, розм., НАКЛА́СТИ кому, розм., НАКЛЕПА́ТИ кому що, розм., ВІДДУБА́СИТИ розм., НАДУБА́СИТИ розм. Словник синонімів української мови
- наколошматити — НАКОЛОШМА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, док., перех., розм. Побити кого-небудь. — Пику їй наколошматити добре, щоб не лізла! — кілька разів думав Вовка (Коп., Дуже добре, 1937, 32). Словник української мови в 11 томах