накопаний
НАКО́ПАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до накопа́ти;
// у знач. прикм.
На буряках вона застала Христю Кавунову, що дочищала останні накопані корен (В. Кучер);
// нако́пано, безос. пред.
Багато центнерів буряків з гектара накопано (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- накопаний — нако́паний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- накопаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до накопати. || накопано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- накопаний — НАКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до накопа́ти; // у знач. прикм. На буряках вона застала Христю Кавунову, що дочищала останні накопані корені (Кучер, Трудна любов, 1960, 53); // нако́пано, безос. присудк. сл. По 300 — 344 центнери буряків з гектара накопано (Колг. Укр., 4, 1959, 9). Словник української мови в 11 томах