накопичувач

НАКОПИ́ЧУВАЧ, а, ч.

1. Той або те, що накопичує що-небудь.

Жива речовина завжди була накопичувачем рудних елементів, які при наступних геологічних процесах перерозподілялися у земній корі й концентрувались у рудні тіла (з наук.-попул. літ.).

2. техн. Пристрій, пристосування і т. ін., які служать для накопичення або запасу чого-небудь.

Руда, що транспортується підземними трактами, надходить у накопичувачі, а звідти – до барабанів (з наук.-попул. літ.).