накопичуватися

НАКОПИ́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., НАКОПИ́ЧИТИСЯ, читься, док.

1. Поступово збиратися, накоплятися в якій-небудь кількості.

Оскільки Шацькі озера практично безстічні, то усі забруднювачі, що надходять в них, накопичуються у воді, донних відкладах (з наук. літ.);

Силосорізки щозмінно очищають від бруду, який накопичується (з наук.-попул. літ.);

// перен. Збільшуватися, зростати.

Неусвідомлена огидливість накопичувалась у Катерини до цієї незрілої, до смішного наївної людини (Ірина Вільде);

Втома не лише ровісник більшості розладів тіла та душі, але й їх причина. Не давайте втомі накопичуватися! (з наук.-попул. літ.);

В один момент йому стало ясно, що в глибині його свідомості вже накопичилися потайні сумніви в правдивості свого становища, в потрібності й своєї газети (Д. Бузько).

2. Нагромаджуватися, навалюватися в якій-небудь кількості або купою.

3. тільки недок. Пас. до накопи́чувати.

Мед та віск дуже цінувалися і часто фігурують як предмети данини та зовнішньої торгівлі Київської Русі. Вони накопичувалися княжою владою у величезній кількості (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накопичуватися — (поступово назбируватися) нагромаджуватися, (гроші, борги) нарощувати, наростити, (майно) складати. Словник синонімів Полюги
  2. накопичуватися — накопи́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. накопичуватися — -ується, недок., накопичитися, -читься, док. 1》 Поступово збиратися, нагромаджуватися в якій-небудь кількості. || перен. Збільшуватися, додаватися. 2》 Нагромаджуватися, навалюватися в якій-небудь кількості або купою. 3》 тільки недок. Пас. до накопичувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. накопичуватися — НАГРОМА́ДИТИСЯ (про кількість, запас чого-небудь — поступово утворитися додаванням, збиранням), ЗІБРА́ТИСЯ, НАБРА́ТИСЯ, НАЗБИРА́ТИСЯ, НАКОПИ́ЧИТИСЯ рідше, СКЛА́СТИСЯ, СКУ́ПЧИТИСЯ, ПРИЗБИРА́ТИСЯ (поступово)... Словник синонімів української мови
  5. накопичуватися — НАКОПИ́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., НАКОПИ́ЧИТИСЯ, читься, док. 1. Поступово збиратися, накоплятися в якій-небудь кількості. Силосорізки щозмінно очищають від бруду, який накопичується (Орг. і технол. тракт, робіт, 1956, 268); // перен. Словник української мови в 11 томах