накритий

НАКРИ́ТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до накри́ти 1, 2, 4.

Видко було великий стіл, накритий червоним сукном (Леся Українка);

Чи то їх кульками хата вшита, Чи, може, дереном земляночка накрита (П. Гулак-Артемовський);

Старший лейтенант пильно стежив за кожним вибухом. – Ціль накрита... (П. Автомонов);

Знав би ти, пане-брате, Як їх називати. Отих .твоїх безталанних Дівчаток накритих (Т. Шевченко);

// у знач. прикм.

Знав би ти, пане-брате, Як їх називати, Отих твоїх безталанних Дівчаток накритих (Т. Шевченко);

// накри́то, безос. пред.

Колодязь накрито віком (Б. Грінченко);

– Бачиш, – говорив він, не спускаючи очей з траншей, – накрито! Ціль накрито! (О. Гончар).