накушування
НАКУ́ШУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. наку́шувати 2.
Біль посилюється під час накушування, жування та тиснення на уражений зуб (з навч. літ.);
Хворий звернувся зі скаргами на постійний ниючий біль у зубі, що посилюється під час накушування (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- накушування — наку́шування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- накушування — -я, с. Дія за знач. накушувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- накушування — НАКУ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. наку́шувати. Словник української мови в 11 томах