накушування

НАКУ́ШУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. наку́шувати 2.

Біль посилюється під час накушування, жування та тиснення на уражений зуб (з навч. літ.);

Хворий звернувся зі скаргами на постійний ниючий біль у зубі, що посилюється під час накушування (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накушування — наку́шування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. накушування — -я, с. Дія за знач. накушувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накушування — НАКУ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. наку́шувати. Словник української мови в 11 томах