накісник

НА́КІСНИК, а, ч.

Те саме, що на́кістень.

На п'ясткові [коня] можуть бути такі вади: накісники – кісткові утворення (бугорки) внаслідок травм (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me