наладжувати

НАЛА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЛА́ДИТИ, джу, диш, док.

1. що. Те саме, що нала́годжувати 1–5.

От взялась наладжувати свою кореспонденцію (Леся Українка);

Ми зачнемо будувати самостійність, наладжувати адміністраційний апарат (А. Чайковський);

Остряниця кинувся на ліве крило, швидко наладив оборону, між возами велів поставити гармати (В. Чемерис);

Не барився Володя і скоро наладив свій приймач (М. Трублаїні);

Розложив [Іван] огонь у печі і наладив миску бульби, щоби пекти її (І. Франко);

Ти б наладив, лірник, струни Та заграв нам хоч одну Пісню весни (Я. Щоголів);

О. Хведор, по своїй удачі, був незугарний наладити мову на тон дуже поважний (І. Нечуй-Левицький).

2. що і без дод., розм. Намагатися правильно співати мотив; наводити на мотив.

Дід знов почав наладжувати козацьку пісню: Як були ми, козаки, на морі (Марко Вовчок);

[Панас:] Сидимо отакечки поруч з Лахтійоном, а він все затина пісень, та ніяк не наладить (М. Кропивницький).

3. тільки док., кого, що, перен., розм. Відправити, прогнати.

– Я й без того на початку цього року наладив із моєї канцелярії комісію, котра мала розслідити кривди, які вам заподіяно, щоб вас удоволити (А. Чайковський);

Серед публіки зареготали. Мабуть, вони сміялися з того хлопця, що я його так швидко наладив від машини (Л. Смілянський);

– Комбат сказали, як тільки Ясногорська заявиться на горизонті, знову будуть вимагати її до нас. – А Нюра? – Наладимо геть (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

наладжувати

Значення в інших словниках