1. Словник української мови у 20 томах

наламаний

НАЛА́МАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до налама́ти 1.

Поміж лопухами лежала ціла купа наламаних качанів кукурудзи (І. Франко);

Данько, оточений товаришами, мовчки викладає невеличке вогнище з кізяків та наламаного бур'яну (О. Гончар);

Внизу, під містком, скаженіла, пінилась річка, гнала наламану десь у верхів'ї сріблисту кригу (М. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наламаний — нала́маний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. наламаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наламати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наламаний — Нала́маний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. наламаний — НАЛА́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до налама́ти; // У знач. прикм. Данько, оточений товаришами, мовчки викладає невеличке вогнище з кізяків та наламаного бур’яну (Гончар, II, 1959, 421). Словник української мови в 11 томах