1. Словник української мови в 11 томах

наламаний

НАЛА́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до налама́ти;

// У знач. прикм.

Данько, оточений товаришами, мовчки викладає невеличке вогнище з кізяків та наламаного бур’яну (Гончар, II, 1959, 421).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наламаний — нала́маний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. наламаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наламати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наламаний — НАЛА́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до налама́ти 1. Поміж лопухами лежала ціла купа наламаних качанів кукурудзи (І. Франко); Данько, оточений товаришами, мовчки викладає невеличке вогнище з кізяків та наламаного бур'яну (О. Словник української мови у 20 томах
  4. наламаний — Нала́маний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)