1. Словник української мови у 20 томах

наледве

НАЛЕ́ДВЕ, присл., розм.

Те саме, що ле́две.

Я наледве підвівся з колін, насилу додибав до села (Ю. Мушкетик);

Ще думка мерехтить вряди-годи, Тримається за ниточку надії, Що в глибині душі наледве тліє... (О. Бердник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наледве — нале́две прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. наледве — присл., розм. Те саме, що ледве. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наледве — ЛЕ́ДВЕ (ЛЕ́ДВИ діал.) (ЛЕ́ДВІ діал.) (ЛЕ́ДВО діал.) присл. (з великими зусиллями), ЛЕДЬ, НАСИ́ЛУ, З ТРУДО́М (З ВЕЛИ́КИМ ТРУДО́М), ЛЕ́ДВЕ-ЛЕ́ДВЕ підсил., ЛЕДЬ-ЛЕ́ДЬ підсил., ЛЕ́ДВЕ-ЛЕДЬ підсил., ЛЕ́ДВЕ-НЕ-ЛЕ́ДВЕ підсил., ЗАЛЕ́ДВЕ рідше, НАЛЕ́ДВЕ розм. Словник синонімів української мови
  4. наледве — НАЛЕ́ДВЕ, присл., розм. Те саме, що ледве. Лука довго дивився на сина, а потім тихо, що Федір наледве й розчув, мовив: — Нагнися, синку (Мушк., Серце.., 1962, 49). Словник української мови в 11 томах