1. Словник української мови у 20 томах

налипати

НАЛИПА́ТИ, а́є, недок., НАЛИ́ПНУТИ, не, док.

Прилипати до чого-небудь у якийсь кількості.

Надворі завивала метелиця, мокрий сніг налипав на шибки (І. Багмут);

Земля пудами глею Налипла їй на чоботи нові (І. Муратов);

На обличчя й на губи їй, видно, налипло просякнуте пилом павутиння (М. Руденко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. налипати — налипа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. налипати — -ає, недок., налипнути, -не, док. Прилипати до чогось у якій-небудь кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. налипати — ПРИЛИПА́ТИ (про щось липке; до чогось липкого), ЛИ́ПНУТИ, ПРИКЛЕ́ЮВАТИСЯ, КЛЕ́ЇТИСЯ, ПРИЛІ́ПЛЮВАТИСЯ, ЛІПИ́ТИСЯ, ПРИСТАВА́ТИ, БРА́ТИСЯ розм.; НАЛИПА́ТИ, НАВ'ЯЗА́ТИ, НАЛІ́ПЛЮВАТИСЯ розм., НАБИРА́ТИСЯ розм. (у певній кількості); ПРИСИХА́ТИ (засихаючи). Словник синонімів української мови
  4. налипати — НАЛИПА́ТИ, а́є, недок., НАЛИ́ПНУТИ, не, док. Прилипати до чогось у якої-небудь кількості. Надворі завивала метелиця, мокрий сніг налипав на шибки (Багмут, Щасл. день.., 1951, 31); Земля пудами глею Налипла їй на чоботи нові (Мур. Словник української мови в 11 томах
  5. налипати — Налипа́ти, -па́ю, -єш сов. в. налипнути, -ли́пну, -неш, гл. Налипать, налипнуть. Словник української мови Грінченка