налипати

ПРИЛИПА́ТИ (про щось липке; до чогось липкого), ЛИ́ПНУТИ, ПРИКЛЕ́ЮВАТИСЯ, КЛЕ́ЇТИСЯ, ПРИЛІ́ПЛЮВАТИСЯ, ЛІПИ́ТИСЯ, ПРИСТАВА́ТИ, БРА́ТИСЯ розм.; НАЛИПА́ТИ, НАВ'ЯЗА́ТИ, НАЛІ́ПЛЮВАТИСЯ розм., НАБИРА́ТИСЯ розм. (у певній кількості); ПРИСИХА́ТИ (засихаючи). — Док.: прили́пнути, прикле́їтися, приліпи́тися, приста́ти, узя́тися (взя́тися), нали́пнути, нав'я́знути (нав'я́зти), наліпи́тися, набра́тися, присо́хнути. Стежив (Василь) за мухою. Чим більше намагалась вона відірватися, тим сильніше прилипала до паперу (М. Томчаній); Знесилені руки і ноги покривались краплями поту і до сорочки липли (М. Коцюбинський); В покорі приліпивсь до землі мокрий, зруділий лист (М. Коцюбинський); По обличчях їздців спливали потьоки бруду, грязюка ліпилася на коштовну одіж (П. Загребельний); Холодний терпкий сік (грушки) освіжає уста, до піднебіння пристають дрібні насінинки (М. Стельмах); Болото береться до коліс (Словник Б. Грінченка); Підняти б праву руку, змести сніг, який налипає на щоки (А. Хижняк); Сніг.. наліплювався на лиця і на одежу арештантів (І. Франко); Липка глина набиралась на чоботи і стало важко йти (О. Гончар); На коліні присох шматок глини (В. Кучер). — Пор. 1. приста́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. налипати — налипа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. налипати — -ає, недок., налипнути, -не, док. Прилипати до чогось у якій-небудь кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. налипати — НАЛИПА́ТИ, а́є, недок., НАЛИ́ПНУТИ, не, док. Прилипати до чого-небудь у якийсь кількості. Надворі завивала метелиця, мокрий сніг налипав на шибки (І. Багмут); Земля пудами глею Налипла їй на чоботи нові (І. Муратов); На обличчя й на губи їй, видно, налипло просякнуте пилом павутиння (М. Руденко). Словник української мови у 20 томах
  4. налипати — НАЛИПА́ТИ, а́є, недок., НАЛИ́ПНУТИ, не, док. Прилипати до чогось у якої-небудь кількості. Надворі завивала метелиця, мокрий сніг налипав на шибки (Багмут, Щасл. день.., 1951, 31); Земля пудами глею Налипла їй на чоботи нові (Мур. Словник української мови в 11 томах
  5. налипати — Налипа́ти, -па́ю, -єш сов. в. налипнути, -ли́пну, -неш, гл. Налипать, налипнуть. Словник української мови Грінченка