наллятий

НАЛЛЯ́ТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до налля́ти 1–4.

Думки плуталися у голові, що була немов гарячим оливом наллята (І. Багряний);

Обличчя Дорошенку залляла фарба, затремтіли в гніві важкі повіки наллятих вогнем очей (Ю. Мушкетик);

// налля́то, безос. пред.

Безодні неба в ці струмки наллято, І все вокруг радіє і співа... (Л. Первомайський).

2. Наповнений чим-небудь.

Коні зупинилися, дико поводячи наллятими кров'ю очима (О. Полторацький);

Пшениці стояли повноколосі, налляті молоком (О. Донченко);

* Образно. Ківш життя, поверх наллятий, Випив він у повній мірі (М. Шеремет).