наллятий
НАЛЛЯ́ТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до налля́ти 1–4.
Думки плуталися у голові, що була немов гарячим оливом наллята (І. Багряний);
Обличчя Дорошенку залляла фарба, затремтіли в гніві важкі повіки наллятих вогнем очей (Ю. Мушкетик);
// налля́то, безос. пред.
Безодні неба в ці струмки наллято, І все вокруг радіє і співа... (Л. Первомайський).
2. Наповнений чим-небудь.
Коні зупинилися, дико поводячи наллятими кров'ю очима (О. Полторацький);
Пшениці стояли повноколосі, налляті молоком (О. Донченко);
* Образно. Ківш життя, поверх наллятий, Випив він у повній мірі (М. Шеремет).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наллятий — налля́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- наллятий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до налляти 1-4). 2》 Наповнений чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наллятий — НАЛЛЯ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до налля́ти 1 — 4. 2. Наповнений чим-небудь. Коні зупинилися, дико поводячи наллятими кров’ю очима (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 122); Пшениці стояли повноколосі, налляті молоком (Донч., VI, 1957, 54); *Образно. Словник української мови в 11 томах