1. Словник української мови в 11 томах

наллятий

НАЛЛЯ́ТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до налля́ти 1 — 4.

2. Наповнений чим-небудь.

Коні зупинилися, дико поводячи наллятими кров’ю очима (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 122);

Пшениці стояли повноколосі, налляті молоком (Донч., VI, 1957, 54);

*Образно. Ківш життя, поверх наллятий. Випив він у повній мірі (Шер., Щастя.., 1951, 75).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наллятий — налля́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. наллятий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до налляти 1-4). 2》 Наповнений чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наллятий — НАЛЛЯ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до налля́ти 1–4. Думки плуталися у голові, що була немов гарячим оливом наллята (І. Багряний); Обличчя Дорошенку залляла фарба, затремтіли в гніві важкі повіки наллятих вогнем очей (Ю. Мушкетик); // налля́то, безос. пред. Словник української мови у 20 томах