наловлювати
НАЛО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЛОВИ́ТИ, ловлю́, ло́виш; мн. нало́влять, док., чого.
Ловлячи, здобувати що-небудь в якійсь кількості.
– Такий митець, та щоб пропустив, коли вона сама на гака йде? Хвалився ж, як наловлював риби повні каюки, навіть осетрів тягав біля гесівської греблі з-під самих турбін... (О. Гончар);
Та ось і наша пливе шаланда. Її хазяїн уже давно виїхав у море й наловив скумбрії (Ю. Яновський);
Приклепаємо косу та поїдемо на сінокіс на Десну, та накосимо сіна, та наловимо риби (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наловлювати — нало́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- наловлювати — див. наловити. Великий тлумачний словник сучасної мови