наловлювати

НАЛО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЛОВИ́ТИ, ловлю́, ло́виш; мн. нало́влять, док., чого.

Ловлячи, здобувати що-небудь в якійсь кількості.

– Такий митець, та щоб пропустив, коли вона сама на гака йде? Хвалився ж, як наловлював риби повні каюки, навіть осетрів тягав біля гесівської греблі з-під самих турбін... (О. Гончар);

Та ось і наша пливе шаланда. Її хазяїн уже давно виїхав у море й наловив скумбрії (Ю. Яновський);

Приклепаємо косу та поїдемо на сінокіс на Десну, та накосимо сіна, та наловимо риби (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наловлювати — нало́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наловлювати — див. наловити. Великий тлумачний словник сучасної мови