наложництво

НАЛО́ЖНИЦТВО, а, с., заст.

Становище наложниці; позашлюбне життя.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наложництво — нало́жництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. наложництво — -а, с., заст. Стан і положення наложниці. Великий тлумачний словник сучасної мови