1. Словник української мови у 20 томах

намагнетизований

НАМАГНЕТИЗО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до намагнетизува́ти.

* У порівн. Так вони стояли якусь мить, тримаючись удвох за одну паляницю, – один давав, другий брав, а вона [паляниця], немовби намагнетизована чи зачарована, тримала їхні руки при собі (І. Багряний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намагнетизований — Намагнетизо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)