намагатися

НАМАГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. НАМОГТИ́СЯ, можу́ся, мо́жешся; мин. ч. намі́гся, намогла́ся, ло́ся; док.

1. перев., з інфін. Пробувати робити що-небудь; докладати зусиль до чого-небудь.

Справник уже давно намагався в шкільний раді, щоб Корецького скинуто з учителювання (Б. Грінченко);

Тримаючи в руках яблуко, воно [дитинча] вперто намагалось вкусити його двома своїми першими зубками (О. Довженко);

Мстислав намагався бути спокійним, але його хвилювання помітили всі (А. Хижняк);

Вiн .. був наляканий моїм наближенням, та намагався не подати знаку i посмiхався (Р. Андріяшик);

[Ксенія Михайлівна:] Коли б тепер котрий з хазяїнів намігся платить своїм наймитам вдвоє, то його сусіди-хазяїни заїли б... (М. Кропивницький).

2. розм. Настирливо, невідступно вимагати зробити що-небудь, наполягати на чому-небудь.

Мотря намагалась, щоб Карпо нагородив такий тин, щоб і птиця через його не перелітала (І. Нечуй-Левицький);

Хоч як намагався я, але ніяк не міг уявити собі намісника римського імператора в далекій Юдеї, прип'ятого до .. хреста (Б. Антоненко-Давидович);

Пріська мала була додому йти, та Одарка намоглася. – Посидьте, тітко. Погомонимо ще (Панас Мирний);

Намігся .. чоловік Любиної сестри: “Гірко!” та й “Гірко!” гукає! Корнієвич вагувався, далі огорнув рукою Любу і поцілував у самі уста (Олена Пчілка);

– Про кого це вона?.. – насторожився Марчевський, пильно дивлячись в обличчя Сидорчука. – Е-е! Слухайте теревені!.. Намоглася в одне та й годі: ірод, ірод... (Ю. Бедзик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намагатися — (із певними бажанням зробити щось) старатися, (із зусиллями) силуватися. Словник синонімів Полюги
  2. намагатися — намага́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. намагатися — Пробувати, докладати зусиль, робити зусилля, силкуватися, сікатися, старатися; жм. намагати. Словник синонімів Караванського
  4. намагатися — див. силкуватися; чіплятися Словник синонімів Вусика
  5. намагатися — [намагатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  6. намагатися — -аюся, -аєшся, недок., рідко намогтися, -можуся, -можешся; мин. ч. намігся, намоглася, намоглося; док. 1》 з інфін. Пробувати робити що-небудь; докладати зусиль до чого-небудь. 2》 розм. Вимагати зробити що-небудь неодмінно; наполягати на чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. намагатися — ВИМАГА́ТИ чого, з інфін. і зі спол. щоб (ставити перед ким-небудь якусь вимогу; пропонувати в категоричній формі зробити щось), ДОМАГА́ТИСЯ, ДИКТУВА́ТИ кому, що, ПИТА́ТИ що, чого рідше, НАМАГА́ТИСЯ розм. — Док.: ви́могти рідше домогти́ся, спита́ти. Марко. Словник синонімів української мови
  8. намагатися — Намага́тися, -мага́юся, -мага́єшся; намогти́ся, -мо́жу́ся, -мо́жешся; намі́гся, намогла́ся; намі́гшись Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. намагатися — НАМАГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., рідко НАМОГТИ́СЯ, можу́ся, мо́жешся; мин. ч. намі́гся, намогла́ся, ло́ся; док. 1. з інфін. Пробувати робити що-небудь; докладати зусиль до чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
  10. намагатися — Намага́тися, -га́юся, -єшся сов. в. намогтися, -можуся, -жешся, гл. Домогаться, домочься чего-либо; добиваться, добиться; просить усиленно, допроситься; стремиться къ чему-либо. Як наможуться, до мусиш. КС. 1882. X. 26. Ви всі проти мене... Словник української мови Грінченка