1. Словник синонімів української мови

намагатися

ВИМАГА́ТИ чого, з інфін. і зі спол. щоб (ставити перед ким-небудь якусь вимогу; пропонувати в категоричній формі зробити щось), ДОМАГА́ТИСЯ, ДИКТУВА́ТИ кому, що, ПИТА́ТИ що, чого рідше, НАМАГА́ТИСЯ розм. — Док.: ви́могти рідше домогти́ся, спита́ти. Марко.. вимагав, щоб він розповів йому ще раз про батька (І. Микитенко); Остап Богучар наполегливо домагався в ад'ютанта, щоб його негайно прийняв командуючий (В. Кучер); Інтереси свободи творчості диктують художникові необхідність постійного збагачення знань (з науково-популярної літератури); Один устругнув, а з десятьох спитають.. — Не ти ж його намовляв, — заспокоїла мачуха. — Батько — герой, хай з нього питають (О. Гончар); Він (учитель) намагався, щоб йому пороблено нові парти, засклено вікна (Б. Грінченко). — Пор. 1. наполяга́ти, 1. натиска́ти.

НАМАГА́ТИСЯ (докладати зусиль, щоб зробити, здійснити що-небудь), СТАРА́ТИСЯ, СИЛКУВА́ТИСЯ підсил., СИ́ЛУВАТИСЯ підсил. рідше, ТУ́ЖИТИСЯ підсил., розм. рідше; НОРОВИ́ТИ розм. (наполегливо, звичайно всупереч труднощам, перешкодам тощо). Білий, як сорочка на ньому, він намагався розтулити рота, але не міг (М. Коцюбинський); Степан старається більше наловити риби, бо за це його завжди хвалить мати (О. Копиленко); Силкувалась перемогти себе, та з великого силкування тільки сльози ковтає (Ганна Барвінок); Вона довго дивилася на Олену, силувалася щось сказати (Григорій Тютюнник); Чоловічок закліпав кролячими очицями, тужачись щось згадати (П. Панч); Конячка.. стишилася, дрібно перебираючи ногами, пішла поволі, хоч усе норовила зірватись на труську рись (Ю. Збанацький). — Пор. 1. про́бувати.

ПРО́БУВАТИ (про спробу зробити, здійснити щось, звичайно при невпевненості щодо наслідку), ПОРИВА́ТИСЯ, МІ́РЯТИСЯ розм., ПРИМІРЯ́ТИСЯ (ПРИМІ́РЮВАТИСЯ) розм. — Док.: спро́бувати, попро́бувати, порва́тися, примі́ритися (примі́рятися), потрі́бувати діал. Славко не здав ані одного іспиту. Не пробував навіть здавати (Лесь Мартович); Воронюк поривався втекти і знову вертався, немов тягло його назад якоюсь силою (С. Васильченко); Коли ж чує — ніби кватирку хтось міряється відсунути (Ганна Барвінок); Дехто був з поміщицьких родин.. Звичайно ж, нерівня! Але чим більш хлопець відчував це, тим більше хотілось йому здружитися з ними. Уже як не примірявсь! І все дарма (А. Головко). — Пор. 1. намага́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намагатися — (із певними бажанням зробити щось) старатися, (із зусиллями) силуватися. Словник синонімів Полюги
  2. намагатися — намага́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. намагатися — Пробувати, докладати зусиль, робити зусилля, силкуватися, сікатися, старатися; жм. намагати. Словник синонімів Караванського
  4. намагатися — див. силкуватися; чіплятися Словник синонімів Вусика
  5. намагатися — [намагатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  6. намагатися — -аюся, -аєшся, недок., рідко намогтися, -можуся, -можешся; мин. ч. намігся, намоглася, намоглося; док. 1》 з інфін. Пробувати робити що-небудь; докладати зусиль до чого-небудь. 2》 розм. Вимагати зробити що-небудь неодмінно; наполягати на чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. намагатися — НАМАГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. НАМОГТИ́СЯ, можу́ся, мо́жешся; мин. ч. намі́гся, намогла́ся, ло́ся; док. 1. перев., з інфін. Пробувати робити що-небудь; докладати зусиль до чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  8. намагатися — Намага́тися, -мага́юся, -мага́єшся; намогти́ся, -мо́жу́ся, -мо́жешся; намі́гся, намогла́ся; намі́гшись Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. намагатися — НАМАГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., рідко НАМОГТИ́СЯ, можу́ся, мо́жешся; мин. ч. намі́гся, намогла́ся, ло́ся; док. 1. з інфін. Пробувати робити що-небудь; докладати зусиль до чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
  10. намагатися — Намага́тися, -га́юся, -єшся сов. в. намогтися, -можуся, -жешся, гл. Домогаться, домочься чего-либо; добиваться, добиться; просить усиленно, допроситься; стремиться къ чему-либо. Як наможуться, до мусиш. КС. 1882. X. 26. Ви всі проти мене... Словник української мови Грінченка