наметаний
НАМЕ́ТАНИЙ¹, а, е.
1. Дієпр. пас. до намета́ти¹ 1.
Як ваблять зір – вечірня даль, Стоги наметані, високі! (М. Шеремет);
Наметане сіно.
2. у знач. прикм. Досвідчений, добре натренований (про руки, очі і т. ін.).
Обстоюючи для перекладача певну свободу руху, розуміючи його, як поета-творця, а не літературного лише техніка з наметаним оком та добре вправленою рукою, я зовсім не хочу обнижати вимог, які до перекладача ставляться (М. Зеров);
Наметаним оком Теодосій швидко оглядає табір (А. Хижняк);
Жодна лісова пригода не уникне наметаного погляду патрульної вахти служби охорони й захисту лісу (з газ.).
НАМЕ́ТАНИЙ², а, е.
Дієпр. пас. до намета́ти².
Наметаний білими нитками.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наметаний — наме́таний 1 дієприкметник накиданий; досвідчений наме́таний 2 дієприкметник позначений стібками Орфографічний словник української мови
- наметаний — див. бувалий Словник синонімів Вусика
- наметаний — I -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до наметати I. 2》 у знач. прикм. Досвідчений, добре натренований (про руки, очі і т. ін.). II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наметати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наметаний — НАМЕ́ТАНИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до намета́ти¹. Як ваблять зір — вечірня даль. Стоги наметані, високі! (Шер., Дорога.., 1957, 96). 2. у знач. прикм. Досвідчений, добре натренований (про руки, очі і т. ін.). Словник української мови в 11 томах