наметений

НАМЕ́ТЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до намести́.

З-під неї [хвіртки] з мокрим шелестом туго відсувається вбік наметена купа осінннього листя (В. Винниченко);

Вона вправно вивернулася, схопила мене за комір і пхнула головою в сніг, наметений вітром під парканом (Л. Смілянський);

На городах і царинах посиніли, осіли й розтопталися наметені за зиму кучугури (С. Скляренко);

Ромко .. змів з одежі уцілілою рукою наметений сніг і спробував піднятися (Любко Дереш);

// наме́тено, безос. пред.

Він .. без шапки вийшов на балкон, де було наметено снігу по коліна (М. Малиновська);

Вже давно наметено в лісі величезні замети (В. Москалець).