наметень

НА́МЕТЕНЬ, тня, ч., рідко, розм.

Те саме, що валу́н.

Отут, як сіла цариця на цей наметень, так він і репнув надвоє! Катерина мала пудів дев'ять, то й не дивно, що брила розкололася (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me