наметень
НА́МЕТЕНЬ, тня, ч., рідко, розм.
Те саме, що валу́н.
Отут, як сіла цариця на цей наметень, так він і репнув надвоє! Катерина мала пудів дев'ять, то й не дивно, що брила розкололася (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me