1. Словник української мови у 20 томах

намогильний

НАМОГИ́ЛЬНИЙ, а, е.

Який міститься на могилі або признач. для неї.

З-під грубої верстви жовтого листя вихиляються декуди почорнілі верхи намогильних плит (Уляна Кравченко);

Сходи з намогильних плит, написи на них час постирав (Б. Лепкий);

Вони .. почали писати намогильну табличку (І. Сенченко);

* У порівн. Шелести, плачі, ніби намогильні, розсипалися чимраз ширше (К. Гриневичева).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намогильний — намоги́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. намогильний — -а, -е. Який міститься на могилі або признач. для неї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намогильний — НАМОГИ́ЛЬНИЙ, а, е. Який міститься на могилі або признач. для неї. З-під грубої верстви жовтого листя вихиляються декуди почорнілі верхи намогильних плит (У. Кравч., Вибр., 1958, 389); Вони.. почали писати намогильну табличку (Сенч., Опов., 1959, 50). Словник української мови в 11 томах