намогильник

НАМОГИ́ЛЬНИК, а, ч.

Могильний пам'ятник.

Після пожежі Лаври 1716 року намогильник доповнено пишним бароковим обрамуванням (з наук. літ.);

На сільських та містечкових цвинтарях намогильники з елементами різьби вперше з'явилися наприкінці XVII ст. (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me