намогильник
НАМОГИ́ЛЬНИК, а, ч.
Могильний пам'ятник.
Після пожежі Лаври 1716 року намогильник доповнено пишним бароковим обрамуванням (з наук. літ.);
На сільських та містечкових цвинтарях намогильники з елементами різьби вперше з'явилися наприкінці XVII ст. (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me