намолочувати
НАМОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок. НАМОЛОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док.
1. що, чого. Молотячи, наготовляти яку-небудь кількість зерна.
Сумські аграрії третій рік поспіль намолочують рекордний врожай зернових (з газ.);
Оттак молотив сердега цілісіньку зиму, а намолотив тільки з пригорощ пшениці (О. Стороженко);
Підраховуємо, .. чого ми накосили, чого намолотили та в засіки зсипали (Остап Вишня).
2. тільки док., кого, чого і без прям. дод., розм. Знищити певну кількість кого-, чого-небудь.
Підходив [Прудивус] до них з дубовою голоблею в руках, що нею він намолотив сьогодні не так уже й мало ворогів (О. Ільченко);
Візник виявився бунтарем: робив різні зауваження щодо непереможності австрійської зброї, як, наприклад: “Та й намолотили ж вам у Сербії”, тощо (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
Значення в інших словниках
- намолочувати — намоло́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- намолочувати — -ую, -уєш, недок., намолотити, -очу, -отиш, док. 1》 перех.Молотячи, наготовляти яку-небудь кількість зерна. 2》 тільки док., перех. і без додатка, розм. Знищити певну кількість кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- намолочувати — Намоло́чувати, -чую, -чуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- намолочувати — НАМОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМОЛО́ТИТИ, очу́, о́тиш, док. 1. перех. Молотячи, наготовляти яку-небудь кількість зерна. Вдвох з батьком вони намолочували гори збіжжя (Бойч., Молодість, 1949, 146); Підраховуємо, .. Словник української мови в 11 томах
- намолочувати — Намоло́чувати, -чую, -єш сов. в. намолотити, -лочу, -тиш, гл. Намолачивать, намолотить. Нажав, намолотив, намолов. Рудч. Ск. II. 120. Словник української мови Грінченка